Я – мама трьох дітей попри важкі хронічні захворювання й заборону народжувати!

Відгук 38-річної Ксенії Баглай про ведення вагітності та пологах у «Лелеці»

Як Ви зважилися на вагітність із важкими захворюваннями?

Ми з чоловіком давно хотіли другу дитину, старшій дочці було вже 10 років. Лікарі попереджали – народжувати не можна з моїми хворобами: ниркова недостатність, хронічний гломерулонефрит, аутоімунний тиреоїдит. Та коли я завагітніла, звернулася до полового будинку «Лелека» аби зберегти цю дитину.

Вагітність була складною?

Я лежала практично у всіх відділеннях – гінекологічному, акушерському, відділенні інтенсивної терапії. Можу сказати, що всі етапи, які можна було пройти, я пройшла – і всюди був високий рівень медичного обслуговування. Щоби зберегти вагітність, мені діставали в найкоротші терміни специфічні медикаменти, які, у принципі, не бувають у звичайних пологових будинках.

Що скажете про лікарів пологового будинку «Лелека»?

Тут немає лікарів, яких би я не впізнала за час перебування – усі стали рідними. Особисто я дізналася про здібності й умілі руки акушер-гінеколога Рукомеди Наталії Володимирівни (завідувачка відділення жіночої консультації пологового будинку «Лелека», досвід роботи 20 років) і Пилипенко Ольга Миколаівна, заступник медичного директора з лікувальної роботи, лікар – акушер-гінеколог, досвід роботи - 37 років

Як проводилося допологове спостереження в «Лелеці»?

Коли я ставила питання: «Що з моєю дитиною?», до мене приходив черговий лікар із портативним УЗД та на планшеті показував малюка. Такого ретельного контролю я до цього не знала. Коли мені ставало зовсім погано, приходила Гончарова Яна Олександрівна, (завідувачка відділення материнської-плодової медицини, лікар акушер-гінеколог, досвід роботи 18 років). Вона привозила апарат УЗД і чітко пояснювала ризики медикаментозної терапії в мами й дитини. Скажу одне, у моїй дитині лікарі не сумнівалися.

Виникали загрози невиношування вагітності?

Заздалегідь ми з чоловіком вирішили, якщо доведеться ризикувати моїм життям, припинимо цю вагітність – адже ми маємо дочку, якій теж потрібна мама. Але коли настав такий момент, я зрозуміла, що життя дитини – найвища цінність і не змогла зробити вибір на свою користь. У пологовому будинку «Лелека» політика збереження й життя матері, і життя дитини.

З моїми захворюваннями візитів до клініки й аналізів було удвічі більше, ніж у звичайної жінки», – згадує Ксенія, як зберегла вагітність з допомогою лікаря акушера-гінеколога, завідувача відділенням жіночої консультації пологового будинку «Лелека» Рукомеди Наталії Володимирівни

З третьою дитиною знову звернулися до «Лелеки»?

Коли я знову завагітніла через рік, боялася сюди йти. Мене попереджали – з такими діагнозами краще почекати, хоча б три роки, але не відмовляли позбутися вагітності. Концепція «Лелеки» – робота з найскладнішими випадками.

Генеральний директор пологового будинку «Лелека» Валерій Дмитрович Зукін каже: «Ми завжди думаємо: а що« якщо»? І маємо бути готовими відповісти на це питання»

Чи виправдала себе висока вартість ведення вагітності та пологів?

Не скажу, що це дорого. Я знаю ціни окремих процедур вузьких фахівців, що мені робили. Ми брали пакет ведення вагітності «Комфорт», але оплативши, приміром, пакет «Люкс» або «VIP», ви отримуєте повний спектр послуг, – тут роблять навіть більше, ніж заплатили. «Ми з чоловіком вважаємо: сплачені гроші за ведення вагітності та пологів – це інвестиція в те, що я вижила.

Я щиро вважаю «Лелеку» не просто пологовим будинком, – це місце, де рятують життя й матері, і дитини – лікарі готові реально до всього»,

ділиться Ксенія про пологи з хронічними захворюваннями.

Багато жінок із хронічними патологіями не наважуються на вагітність, – Ваша порада майбутнім мамам?

Відкладати можна довго, і моя вагітність була зі щитовидкою й підвищенням тиску до 260/120-140. Пологовий будинок «Лелека» має чудового ендокринолога, що розбирається в проблемах щитовидної залози, цукрового діабету. Лікарі тут вірять у краще, вони, напевно, навіть більше вірили в мене, ніж я в себе. Не варто сумніватися й думати.

Моя порада – зробити перший крок і прийти на консультацію до лікаря.