Медицина плода: про проведення додаткових діагностичних та лікувальних втручань

Усі майбудні батьки бажають бути впевненими у здоров'ї своєї дитини. На сьогоднішній день пренатальна діагностика активно розвивається та допомагає у профілактичних дослідженнях та при внутрішньоутробих захворюваннях

Якісна і вчасна діагностика хворобливих станів плода та можливе внутрішньоутробне лікування – шляхи збереження життя дитини

Ми живемо в дивовижний час, коли можливості лікарів та технологій вийшли на надвисокий рівень, і часто випереджають звичні організаційні підходи. Дитина стає пацієнтом лікаря ще в лоні матері, і спеціалісти можуть досліджувати її за необхідністю, здійснювати допологові внутрішньоутробні діагностичні й лікувальні втручання. Цікаву інформацію про діагностику плода та подальші дії лікарів при виявленні патологій розказав Олексій Соловйов  – завідувач відділом медицини плода в Клініці репродуктивної медицини «Надія».

Терміни вагітності для планових діагностичних заходів – на замітку майбутнім мамам

Кожна жінка, яка дізналася про вагітність та стала на медичний облік, має знати про можливість (будь-які обстеження мають здійснюватись виключно згідно власного усвідомленого бажання пацієнта, тобто, вони не є «необхідними») періодичних обстежень – себе та своєї ще не народженої дитини. Доктор Соловйов повідомив розклад ультразвукових досліджень (УЗД), пропонованих Клінікою репродуктивної медицини «Надія»:

«Зазвичай в нашій лікарні ми радимо перший огляд після штучного запліднення на 7 тижні, далі огляди відбуваються на 8-9, 11-12, 20-21 та 29-30 тижні». Лікар запевняє, що зазвичай для переважної більшості вагітних цього достатньо для пошуку найпоширеніших негараздів, а кожне УЗД має свою мету: до 11 тижнів підтверджується сам факт розвитку вагітності, в 11-12 тижнів УЗД здійснюється у складі поєднаного дослідження з метою вивчити побудову тіла дитини та розрахувати особисті ризики жінки щодо можливих пізніших акушерських ускладнень та можливих хромосомних аномалій плода, у 20-21 тиждень вивчається побудова тіла дитини та визначається її загальний стан, у 29-30 тижнів головною метою є визначення загального стану дитини й відповідність її розмірів очікуваному віку вагітності.

Пренатальні (допологові) обстеження – про пошук можливих проблем, а не про задоволення та заспокоєння майбутньої мами

За словами фахівця, майбутнім мамам та їхнім лікарям важливо розуміти: переважна кількість пренатальних обстежень, що проводяться у Світі та, відповідно, й у нашій клініці, призначені саме для пошуку можливих проблем зі здоров’ям дитини:

«Дуже важливо усвідомити, якщо ми знаходимо негаразди, обов’язково про це кажемо і документуємо. Якщо ж нічого поганого не знаходимо, на жаль, це не означає, що «все добре» - попросту в світі наразі не існує способів це визначити.

Олексій Соловйов, завідуючий відділенням медицини плода.

Медичний бік діагностики важливий, хоча й не дуже приємний, адже під час обстеження кожну майбутню маму, навіть якщо насправді її дитина є здоровою, ми маємо розглядати як можливого носія (бо і теоретично і практично всі люди на землі є «потенційно хворими») хворої дитини. Подібно цьому, медики всього світу тепер розглядають кожного пацієнта як можливого носія вірусу імунодефіциту людини чи того ж коронавірусу COVID-19. УЗД (ультразвукова діагностика та ультразвукове дослідження) є суто медичним процесом, який вимагає значної концентрації уваги виконавця. Але, окрім того, в світі давно існують, так би мовити, побутові ультразвукові огляди - ліричні моменти, коли батьки можуть просто подивитись на дитину, зробити знімки чи відео «на пам’ять», для родинного альбому. Така можливість також існує в нашій клініці, і ми її називаємо «немедичний ультразвук». Тому фахівець просить майбутніх батьків:

«Я був би дуже вдячний мамам і татам, якщо б вони перед кожним зверненням до клініки попередньо визначалися, вони цього разу потребують медичного УЗД чи побутового ультразвукового огляду, і не плутали їх між собою – бо мета таких оглядів є геть протилежною, хоча обидва використовують той самий ультразвуковий сканер».

Олексій Соловйовзавідуючий відділенням медицини плода.

Огляд дитини немедичного характеру – це дійсно популярна практика. Наприклад, за кордоном, встановлено сканери в SPA, масажних салонах та жіночих магазинах – матусі можуть подивитися на рухи малюка та зробити його знімки. Немедичні обстеження є і в клініці «Надія»: 

«Жінка може записатися на прийом без діагностичної мети: зробити відеозапис дитини - кінопетлі двовимірних та тривимірних ультразвукових зображень. В переважній більшості випадків такі зображення носять розважальний характер. В медичній сфері вони потрібні, як влучно каже мій вчитель Віктор Вікторович Веселовський, лише для того, аби показати тим, хто сам не розуміє двомірних ультразвукових зображень, яку патологію було знайдено».

Олексій Соловйов, завідуючий відділенням медицини плода.

Не завжди акушеру-гінекологу вдається впоратися з завданням повідомлення матері чи обом батькам про сумні знахідки УЗД або одержані сумнівні результати обстеження (як правило, через брак часу та психологічну складність сприйняття такої інформації), тож в ідеалі подібні розмови має вести черговий фаховий психолог чи, принаймні, спеціально підготовлена людина з числа співробітників лікарні. За словами лікаря, «медики вдячні, коли разом з жінками на УЗД приходять їх чоловіки – в разі добрих новин вони мають нагоду порадіти разом зі своїми коханими; у разі ж виявлених під час УЗД негараздів вони ж можуть надати «первинну допсихологічну допомогу» своїм дружинам. Загалом лікар заспокоює:

 «Переважна більшість усіх вагітностей в Світі закінчується народженням живих та здорових діточок від гарних, живих та здорових матусь». 

Методи внутрішньоутробного лікування при наявності патологій

Почувши прикру новину про наявність патології в ще не народженої дитини, залежно від знахідок та відповідних прогнозів щодо життя та здоров’я дитини, будь-яка мама визначається з власним бажанням подальшого виношування вагітності, і в деяких випадках лікарі можуть запропонувати можливість порятунку життя дитини. Наразі медицина знає не надто багато таких унікальних методів, але Олексій подає надію неймовірними розповідями про їх дієвість: «Наприклад, при деяких типах двієнь розвивається небезпечний синдром міжблизнюкового перетікання. В таких випадках ми робимо внутрішньоутробні операції, які дозволяють лікувати та рятувати 2/3 таких дітей. Взагалі в Україні є великий попит на такі операції, і, якщо б до нас зверталася кожна майбутня мама з такою проблемою, ми проводили б їх щодня. Та зараз в нашій клініці такі операції проводяться приблизно раз на місяць». Однією з причин цього лікар називає нерозуміння суспільством того, що такі операції дійсно можна робити в Україні, хоча вони здійснюються у нас від серпня 2009 року, і спеціалісти клініки «Надія» виконують їх на міжнародному рівні. Існує добре відомий спосіб лікування небезпечної для життя плода внутрішньоутробної анемії:

«Якщо дитина майже доношена, її в такому випадку можна народити передчасно, і нею опікуватиметься неонатолог. Якщо ж таку патологію знайдено в дитини на ранньому терміні вагітності, і поза утробою вона не житиме, робляться внутрішньоутробні вливання еритроцитів, щоб дати дитині можливість дожити до життєздатного стану». 

Олексій Соловйов, завідуючий відділенням медицини плода, кандидат медичних наук.

Серед складних випадків внутрішньоутробного лікування лікар виокремлює відходження оплодневої рідини внаслідок розриву оболонок у віці вагітності близько 20 тижнів чи раніше. Медик приголомшує:

«Навіть якщо така вагітність далі виношується, а дитина розвивається до терміну доношеної вагітності, вона не буде життєздатною внаслідок недорозвинених легень. Єдиний шанс допомогти ще не народженій дитині у такому випадку – хоча б раз на тиждень-два вводити стерильну рідину, підігріту до температури тіла, у порожнину матки, аби дати дитині можливість, умовно кажучи, «дихати» цією рідиною, що є необхідною умовою розвитку легень. Існує ще ціла низка можливостей внутрішньоутробного лікування з метою врятувати дітей. Це з одного боку.

З іншого боку, якісна пренатальна діагностика потрібна для рятування здорових дітей від можливого переривання бажаних вагітностей в разі так званої гіпердіагностики... Тож, аби зайвий раз не лякати читачів різноманітними прикладами, лікар просто радить своїм колегам, які ведуть вагітності, при виявленні чи навіть при підозрі на будь-які ускладнення направляти майбутніх мам до так званих фахівців з медицини плода чи материнсько-плодової медицини, котрі опікуються плодом як пацієнтом.

Бажання упевнитися, що дитина здорова, – найпоширеніша причина відвідування діагностичних заходів

Дізнавшись щасливу новину про майбутнє батьківство, мама і тато прагнуть пересвідчитися, що їх дитина не має синдрому Дауна, бо це найвідоміша хромосомна анеуплоїдія, хоча насправді їх існує ціла низка. Олексій Іванович звертає увагу, що фахівці можуть точно визначити у кожної дитини, чи не має вона будь-яких хромосомних анеуплоїдій, і для цього планово, у 17-18 тижнів вагітності, треба зробити діагностичний амніоцентез, під час якого в порожнину матки вводиться тоненька голочка для одержання зразків оплодневої рідини, які передаються цитогенетикам. Останні вирощують клітини плода з оплодневої рідини впродовж двох тижнів та досліджують під мікроскопом у весь хромосомний набір дитини.

Амніоцентез

Такого втручання українські жінки бояться невиправдано, хоча статистично відомо, що амніоцентези практично не впливають на кількість ускладнень вагітності в популяції – приблизно 1% усіх вагітностей в 2-3-му триместрах не доношуються до 37 тижнів, незалежно від того, чи робили цим вагітним жінкам амніоцентези». Лікар наголошує на тому, що лікарі не є ворожками чи богами, і попри наявність надсучасних технологій, їх діагностичні можливості все одно обмежені. «Не існує таких способів діагностики, які дозволяли б відрізнити усіх хворих дітей від усіх здорових. Така мета, на жаль, є недосяжною. А, можливо, і на щастя, адже, наприклад, у видатного скрипаля Нікколо Паганіні був синдром Марфана, наявність якого в дитини сьогодні можливо визначити внутрішньоутробно. Та, якщо його мати свого часу перервала б вагітність, світ не знав би такого віртуозного музиканта».

Олексій Соловйов, завідуючий відділенням медицини плода, кандидат медичних наук.